Кінезіологія

Кінезіологія - наука, що вивчає рух тіла та його взаємодію з нервовою та опорно-руховою системами. Головним принципом кінезіології є взаємозв'язок між фізичним, емоційним та енергетичним здоров'ям людини. Кінезіологія використовується в практиці спеціаліста холістичного здоров'я для діагностики та лікування різноманітних проблем здоров'я.

Основні методи кінезіологічної діагностики включають м'язові тести, які допомагають визначити наявність дисбалансу у функціонуванні міофасціальної системи, що може призвести до подальших порушень у функціонуванні внутрішніх органів. Ці тести дозволяють спеціалісту виявити порушення в організмі, зміни в харчуванні та інші фактори, які впливають на здоров'я людини.

Оптимізація функціонування організму з використанням технік, які вивчає кінезіологія, базується на відновленні балансу у міофасціальній системі, забезпеченні правильної координації рухів, біомеханіки та постави. Це може бути досягнуто за допомогою корекції м'язових напружень, балансу рухових патернів, м'язових вправ, шляхом відновлення нормальних рефлексів або редукції патологічних рефлексів, оцінки рухових відчуттів і сприйняття власного тіла.
У холістичному підході до здоров'я, кінезіологія може використовуватись для оцінки функціонального стану тіла, виявлення перешкод в русі енергії, а також для підбору індивідуальних програм відновлення та підтримки здоров'я.

Остеопатія

Остеопатія - це напрямок вивчення холістичного здоров'я, що використовує мануальні дії （від manus лат. - рука)， для відновлення балансу функціонування організму. Остеопати вважають, що здоров'я людини залежить від того, наскільки добре функціонують її м'язи, кістки, органи, наскільки вільно рухаються рідини організму, зокрема кров, лімфа, цереброспинальна рідина тощо. Спеціалісти з остеопатії працюють з м'язами та суглобами, щоб забезпечити нормальний рух тіла, покращити кровообіг та зняти біль.
Остеопатія була створена в США в середині XIX століття. Засновником остеопатії є Ендрю Тейлор Стіл (Andrew Teyllor Still), який народився у родині місіонера, працював на батьківській фермі, вивчаючи поведінку тварин, потім став військовим, громадськім діячем та отримав медичну освіту. Він обрав шлях остеопатії, коли розчарувався в тогочасній медицині, коли втратив від хвороб своїх дітей. Тогочасна медицина в своїй практиці використовувала поєднання ртуті, опіати та алкоголь, що призводило до значної дитячої смертності. Ендрю Тейлор Стілл почав вивчати царини медичних наук - анатомію, фізіологію, біохімію. Це дозволило йому створити власну концепцію роботи з людським організмом, яку він назвав "остеопатія". Свій шлях він описав у книзі Philosophy of Osteopathy. Він розумів і відчував, що кісткова та суглобова системи організму є дуже важливими для якісного функціонування організму. А терапевтична дія має бути спрямована на покращення рухомості кісток та м'язів, що в свою чергу має призвести до покращення руху біологічних рідин в організмі. У 1892 році Стілл заснував перши коледж остеопатії в Кірксвіллі, Міссурі, де почав викладати свою методику. Перші випускники отримали дипломи в 1894 році. З тих пір в США і по всьому світу засновані десятки коледжів остеопатії.

Остеопатія використовує в основному мануальні впливи для корекції різноманітних дисфункцій, а також для підтримки загального здоров'я тіла. Остеопатична маніпуляція, або остеопатичний підхід, включає в себе м'які надавлювання, розтягування та інші рухи, які сприяють поліпшенню кровообігу, розслабленню м'язів і зменшенню болю.
Остеопати отримують додаткову освіту після отримання базової медичної освіти. Вони використовують різні ручні техніки, такі як м'язова релаксація, маніпуляції кісток, м'які суглобові техніки, техніки м'язової та фасціальної терапії.
Остеопатія базується на принципах холістичного здоров'я, де беруться до уваги всі аспекти життєдіяльності людини, включаючи фізичні, психологічні та соціальні фактори.

Краніальна остеопатія

Краніальна остеопатія - це один з напрямків остеопатії, який концентрується на лікуванні різноманітних проблем, пов'язаних з всіма функціональними системами організму.

Вільям Гарнер Сазерленд - видатний американський остеопат, учень Ендрю Тейлора Стілла який розробив техніки краніальної остеопатії. Він вивчав рух кісток черепа, краніальні ритми. Сазерленд вважав, що мембрани взаємного натягу, які утворені твердою мозковою оболонкою, серпом та наметом мозочка, в організмі відіграють важливу роль у підтриманні здоров'я.
Тверда мозкова оболонка є спільною для головного та спинного мозку, і забезпечує їх захист від пошкоджень. Крім того, вона має важливу роль у формуванні краніального ритму, оскільки вона забезпечує правильну амплітуду та частоту цього ритму.

Здоровий краніальний ритм оптимізує рух лікору в ліквородинамічній системі, що в свою чергу призводить до якісної роботи центральної та периферійної нервової системи. Краніальні ритми можуть бути оцінені остеопатом шляхом прослуховування та відчуття ритмічних пульсацій у різних частинах тіла, пов'язаних з кістками черепа, хребтом та ділянкою крижів.
Нормальний краніальний ритм, за даними різних авторів, становить близько 8-12 на хвилину, він відрізняється від інших ритмів у тілі, таких як дихання та серцебиття. Досвідчений остеопат може визначити характеристики краніального ритму за допомогою перцептивних відчуттів.
Щодо місця генерації краніального ритму, є гіпотези про наявність пейсмейкерних клітин у твердій мозковій оболонці, які відповідають за його формування. Крім того, важливу роль у формуванні краніального ритму відіграють мембрани взаємного натягу, які забезпечують структурну цілісність головного та спинного мозку.
Іноді замість терміну "краніальна остеопатія"використовується "краніосакральна терапія" , щоб надати цій техніці більшої привабливості, виокремленості та езотеричної втаємниченості.
Назви "сакрум" та "краніум" походять з латинської мови і є звичними термінами, які використовуються в науці та медицині. Щодо термінів "краніальна остеопатія" та "краніосакральна терапія", то це дві різні назви однієї й тієї ж техніки, яка зосереджена на роботі з черепом та хребтом для покращення здоров'я та зниження больових відчуттів. кісток та м'язів в голові та хребті. Важливо знати, що краніальна остеопатія базується на ідеї, що кістки черепа можуть здійснювати легкі рухи, які синхронізуються з ритмом пульсації мозкової рідини. Ці рухи надають можливість нормально функціонувати нервовій системі та можуть бути порушені внаслідок травм, стресу та інших факторів.
Також, важливо пам'ятати про принцип "асиметрії напруженості" - це означає, що певні м'язи та тканини можуть стати більш напруженими на одному боці тіла, що може призвести до дисбалансу та болів.
Нарешті, важливо пам'ятати про індивідуальність кожного пацієнта та те, що остеопат повинен працювати з клієнтом як з унікальною людиною, враховуючи його фізичний стан, історію травм та інших медичних проблем.
Ми пропонуємо декілька рівнів навчання роботі з краніальними ритмами. Від початкового, коли в малих групах вивчаємо техніку безпеки та ,,з рук в руки'' навчаємось перцепції (пальпаторному відчуттю ритму) до продвинутих технік, які включають в себе роботу з ліквородинамічною системою, EV4, CV4, мембранами взаємного натягу, сфенобазилярним симфізом тощо.

Анатомія

Засновник остеопатії, Andrew Taylor Still, був першочерговим прихильником вивчення анатомії. Він зрозумів, що необхідно мати глибокі знання про анатомію, щоб бути ефективним остеопатом.

На початку створення напрямку ,,остеопатія'', Still ще не мав медичної освіти та вивчав анатомію та фізіологію самостійно. І тільки пізніше він вирішив поглибити свої знання та отримати офіційну освіту. У 1892 році, Still заснував коледж остеопатії, де анатомія була однією з головних базових спеціальностей. Перший курс анатомії у коледжі тривав 4 місяці, проте навчання було дуже інтенсивним та практичним, оскільки Still розумів важливість практичних навичок у роботі остеопата.

Всі студенти коледжу повинні були засвоїти курс анатомії, який дозволяв їм розуміти будову організму та розвивати необхідну чутливість пальців для діагностики та лікування пацієнтів.
Функціональна анатомія займається дослідженням взаємозв'язків всіх систем організму та їх функцій. Оскільки усі органи і системи тісно пов'язані між собою і працюють як єдине ціле, вивчення цього аспекту анатомії допомагає остеопату розуміти не лише причину певних проблем здоров'я, а й ефективно впливати на роботу органів та систем для відновлення їх функції.
Перцептивна анатомія є надважливою для остеопата, оскільки вона дозволяє використовувати тонкі пальпаторні навички для диференціації структур в організмі. Це дуже важливо для точної діагностики та лікування, оскільки більшість проблем здоров'я пов'язані з порушенням функціонування конкретних структур, таких як м'язи, зв'язки, фасції та суглобові капсули.
Напрацювання необхідної чутливості пальців для пальпаторної диференціації всіх цих структур є важливим елементом підготовки остеопата. Це можливо досягти за допомогою тренування та відпрацювання пальпаторних технік на різних моделях та пацієнтах. Функціональна анатомія дозволяє розуміти взаємозв'язки в організмі та фізіологію руху, а перцептивна анатомія допомагає розвивати необхідну чутливість пальців для пальпаторної диференціації всіх структур, таких як фасція, м'язи, зв'язки та суглобові капсули.
З повним переконанням можна сказати, що для будь-якого остеопата, вивчення анатомії є однією з найважливіших складових. Адже, без глибокого розуміння анатомії, неможливо правильно і ефективно діагностувати та лікувати пацієнта. Раз на рік з вересня по грудень місяць осередок Fulcrum проходить курси з анатомії. Чотири місяці два рази на тиждень відбуваються он-лайн зустрічі для вивчення функціональної анатомії та один раз на тиждень очні зустрічі для відпрацювання навичок з перцепції. Курс розрахований на спеціалістів, які вже мають навички роботи з тілом. Попередній запис на курс, який буде проходити вересень-грудень 2023 року, вже розпочато. Запис, консультації, рекомендації через електронну пошту .liamg%40eroc.murcluf

Архітектура міофасціальний меридіанів

Міофасціальні меридіани - це концепція в медицині та мануальній терапії, яка описує зв'язки між м'язами та фасціями в тілі людини, які утворюють єдину систему взаємодії всього організму в статиці та динаміці. Фасція - це тканина, що оточує та сполучає всі структури в тілі, включаючи м'язи, кістки, суглоби, органи та судини. Міофасціальні меридіани описують шляхи сполучення між різними м'язами та фасціями, які можуть впливати на функцію тіла та його рухомість. Ці сполучення можна описати архітектурною формою ,,тенсегріті''
Кожен міофасціальний меридіан містить певні точки, які можуть стати причиною болю та дискомфорту. Терапевти та масажисти використовують ці меридіани для діагностики та лікування м'язово-скелетних проблем, таких як біль у спині, шиї та інших ділянках тіла, концепцію міофасціальніх взаємозв'язків також використовують для оптимізації роботи внутрішніх органів. Робота з міофасціальними меридіанами може включати різноманітні техніки масажу, розтяжки, акупресуру тригерних та енергетичних точок, що спрямовані на полегшення напруги в фасції та м'язах.
У більш нових дослідженнях було виявлено, що міофасціальні меридіани можуть мати зв'язок з нервовою системою та відігравати важливу роль у здоров'ї імунної системи. Деякі автори звертають увагу на взаємозв'язок між міофасціальною системою та емоційними станами людини.
На сьогоднішній день існує багато авторів та науковців, які займаються вивченням міофасціальних меридіанів та їх ролі в роботі людського тіла.
Ось декілька з них:
Жан-П'єр Бараль (Jean-Pierre Barral) - французький остеопат, який спеціалізується на лікуванні м'язово-скелетної системи та органів черевної порожнини. Він є автором концепції міофасціальних ліній (Myofascial Lines), яка розглядає зв'язок між різними м'язовими групами та їх роль у підтримці статики тіла.

Томас Майерс (Tomas Myers) - американський масажист та фізіотерапевт, який працював з великою кількістю спортсменів та танцюристів. Він є автором концепції Anatomy Trains, яка розглядає зв'язок між м'язовими групами та їх взаємодію з фасціями.Томас Майерс був великим поціновувачем і учнем відомого американського остеопата та вчителя йоги Іди Рольф. Він також навчався у йога-вчителя Ванди Скафф Шеппард та займався розробкою своїх власних методик.
Щодо вивчення міофасціальних меридіанів, то це було результатом його постійної праці над дослідженнями тіла людини та його фізіології. Починаючи з роботи в якості масажиста, Томас Майерс почав розуміти, що багато проблем, з якими зверталися до нього його клієнти, були пов'язані зі змінами в м'язових тканинах та фасціях, які поширюються далеко за межі місця болю.
Життєвий шлях вів його до вивчення ролі фасції в тілі та розробки власної методики міофасціального вивільнення. Його дослідження та методика виявилися дуже впливовими в розвитку міофасціальної терапії, і до цього дня його робота є основою багатьох підходів до лікування травм та болів, пов'язаних з фасцією.

Роберт Шлезінгер (Robert Schleip) - німецький фізіотерапевт та науковець, який вивчає фізіологію м'язів та фасцій. Він є автором концепції міофасціальних спіралей (Myofascial Spirals), яка розглядає зв'язок між різними м'язовими групами та їх взаємодію з фасціями в формі спіралей.У своїй книзі "Динаміка м'язів: функціональні взаємозв'язки між м'язами та здоров'ям" він розглядає міофасціальні ланцюги, які поєднують різні м'язові групи у єдину функціональну систему.

Джеймс Ошман (James Oschman) - американський науковець, який вивчає роль фасцій у фізіології тіла. Він є автором книги "Energy Medicine: The Scientific Basis", в якій описується роль фасцій у передачі електромагнітних сигналів та енергії в організмі людини
Пол МакКенні та Луїза Дорсей. Вони співпрацювали з Томасом Майерсом і були співавторами книги "Myofascial Release: A Comprehensive Guide". У своїх роботах вони також звертають увагу на важливість фасції в роботі тіла та здоров'ї.
Робота з міофасціальними меридіанами - це зрозумілий, логічний, ефективний інструмент роботи для фізичних терапевтів та спеціалістів з фізичного комфорту. Вивчити ці техніки Ви можете на нашому курсі.

Соматогнозис

Соматогнозис - це усвідомлене відчуття власного тіла, що включає в себе сприйняття розмірів, форми, текстури та розташування в просторі всіх структур та тіла цілком. Соматогнозис може бути статичним та динамічним, в залежності від того, чи включає він рух.
Статичний соматогнозис базується на усвідомленні власного тіла в статичному стані, без руху. Наприклад, це може бути розуміння і відчуття того, як певна частина тіла розташована в просторі, або який розмір має певна частина тіла. Статичний соматогнозис може бути важливим для корекції постави та вирішення проблем, пов'язаних зі статикою тіла.
Динамічний соматогнозис включає усвідомлене відчуття власного тіла при виконанні різноманітних рухів. Він включає в себе сприйняття рухів тіла, позицій у просторі, зміни розташування в просторі, координації рухів та інші аспекти, пов'язані з усвідомленим відчуттям тіла при змінах положення та швидкості. Динамічний соматогнозис є важливим для розвитку рухової координації, покращення балансу.
Свідомий рух може допомогти покращити як статичний, так і динамічний соматогнозис. Під час свідомого руху людина активно зосереджується на своїх діях та на своєму тілі, що допомагає покращити усвідомлення власного тіла. Це може допомогти покращити координацію рухів, розслабити напружені м'язи та покращити просторову позицію тіла. Крім того, свідомий рух може допомогти зменшити ризик травм, оскільки він дозволяє людині краще контолювати своє тіло та його рухи, і реагувати на зміни в середовищі, а також покращити фізичний та емоційний стан. Усвідомлення правильних патернів руху й їх закріплення на рефлекторному рівні може зменшити больові відчуття в м’язах при навантаженнях, а також є профілактикою передчасного зношення суглобів.

Біодинаміка

Біодинаміка як розділ остеопатії пропонує терапевтичний підхід, що базується на концепції "живої" рухомої системи організму, яка може бути підтримана та підсилена за допомогою маніпуляцій та інших технік, що впливають на структури організму.

Один з основних принцип біодинаміки - це стан Dynamiс Stilness, стан рівноваги у просторі та живих системах. Dynamic Stillness - це термін, який описує стан глибокого спокою та рівноваги в організмі людини, який може бути досягнутий через використання різноманітних методик терапії та практик.

Первинне дихання - це концепція, яка заснована на припущенні, що всі живі організми мають "дихальний ритм" - хвильове розширення та звуження просторових структур, що постійно відбувається на фізіологічному рівні, який є фундаментальним рухом внутрішніх органів та тканин.

Приливи - це інший важливий аспект біодинаміки, який описує циклічний процес збільшення та зменшення напруги в тканинах, що супроводжується відповідним пульсаційним рухом. У біодинаміці, приливи є частиною біоенергетичної системи організму та розглядаються як важливий аспект здоров'я та підтримки функцій організму.
Still point - це точка нейтральності у просторі, яку описують у біодинаміці та краніальній остеопатії. Вона є моментом максимального спокою, коли рух кісток черепа та хребта призупиняється, а система черепно-хребетної мозкової рідини (СХМР) переходить у стан відпочинку.

Це може статися внаслідок різних факторів, наприклад, якщо пацієнт повільно дихає та розслабляється під час остеопатичного сеансу. У стані still point спостерігається максимальний потік СХМР, що вважається важливим для забезпечення оптимальної роботи нервової системи та загального здоров'я.

Із станом still point пов'язують ряд корисних ефектів, таких як покращення кровообігу та лімфатичного дренажу, зменшення болю та стресу, збільшення енергії та відчуття загального благополуччя.
Біодинаміка являє собою галузь науки, яка поєднує елементи біології, фізіології та філософії. Багато дослідників холістичного здоров'я працюють у напрямку вивчення ефектів біодинаміки, в тому числі її засновник Рудольф Штайнер.
Одним із провідних дослідників у галузі біодинаміки є James Jealous, який є автором книги "The Philosophy of the Practice of Biodynamic Craniosacral Therapy". Він також є одним із засновників Американської Асоціації Біодинамічної Краниосакральної Терапії.

Іншим відомим дослідником у галузі біодинаміки є Ролф Вілман, який відзначився своїми дослідженнями в області енергетичної медицини та терапії.

Також слід зазначити Роджера Корбетта, який працює в галузі біодинамічної краніосакральної терапії, та Френка Лайона, який є засновником Каліфорнійського Інституту Біодинамічної Терапії та Антропософської Медицини.

У галузі біодинаміки є багато інших визначних авторів та дослідників, які докладають багато зусиль для розуміння цієї складної науки.
Біодинаміка, як і квантова фізіологія, розглядає живі організми як системи, які мають властивості, що не можуть бути пояснені лише класичною фізіологією. Квантова фізіологія вивчає явища, що відбуваються на рівні квантів, тоді як біодинаміка фокусується на тому, як енергія, яка виникає в результаті цих явищ, впливає на функціонування живих організмів.
З точки зору квантової фізіології, всі живі організми складаються з атомів, які мають власну енергію та можуть знаходитись у стані переходу між різними енергетичними рівнями. Цей стан переходу супроводжується випромінюванням енергії від атомів, яка може бути зафіксована та виміряна.
За концепцією біодинаміки, живі організми мають власну "життєву силу", яка проявляється як рух та енергія, що притаманні цим системам. Ця "життєва сила" має свої особливості та закономірності, які визначають функціонування живих організмів та їх систем.
Квантова фізіологія та біодинаміка відзначають, що взаємодія між живими системами може бути пояснена через випромінювання та приймання енергії на квантовому рівні. Таким чином, концепції біодинаміки та квантової фізіології можуть допомогти краще зрозуміти та пояснити явища, які спостерігаються у живих системах.
Практичній роботі з ключовими концепціями біодинамічної терапії можуть навчитися всі, хто має достатній рівень перцептивної чутливості, вміє гармонізувати свій внутрішній стан та тримати нейтральність. Біодинамічна робота - це довгий шлях навчання та власного розвитку.

Вхід до нефритової печери

"Вхід до нефритової печери" (翡翠洞入口, fěicuì dòng rùkǒu)- це вираз, який має важливе місце в традиційній китайській медицині та внутрішніх мистецтвах, таких як тайцзи та цигун. Цей вираз описує стан медитації або концентрації, в якому практикуючий може отримати глибинні знання та відкриття.

"Нефритова печера" - це метафора, яка вказує на внутрішній світ практикуючого. У китайській медицині нефрит є символом внутрішньої чистоти та гармонії. Цей символ використовується, щоб позначити місце, де зберігається життєва енергія чи "ці" (qi) у тілі людини.

Також відомо, що "вхід до нефритової печери" може викликати різноманітні емоційні стани та відчуття. У медитації може виникати відчуття страху, тривоги або навіть фізичний дискомфорт. Але він також може принести глибоку спокійну зосередженість та відчуття злиття з всесвітом.
В КТМ існують енергетичні точки в системі меридіанів, які пов'язані з практикою входу в нефритову печеру.
Робота з цими точками є однією з ефективних практик гармонізації. Ці точки пов'язані з епіфізом та нейромедіаторами, які продукує ця залоза.
Загалом, "вхід до нефритової печери" є важливим поняттям у китайській культурі, яке має глибокий зв'язок з внутрішнім розвитком та самопізнанням. Це може викликати цікавість та бажання досліджувати більше китайську традиційну медицину та внутрішні мистецтва культивації ці.

Енергія співпраці

Інформацію можна розглядати як потенційну енергію, оскільки вона містить знання та досвід, які можуть бути використані для досягнення конкретних цілей. Але, з іншого боку, сама інформація не має маси чи фізичного втілення, тому її важко охарактеризувати з точки зору класичної фізики. Загалом, інформація може бути дуже цінним ресурсом, який допомагає нам здійснювати різноманітні проєкти та здобувати нові знання.
Інформація має енергетичний аспект, оскільки вона може стимулювати рух і зміну в системі. Інформація може бути використана для створення нових продуктів, послуг, розвитку науки та технологій, а також для покращення ефективності процесів у різних галузях. Отже, інформація може бути рушійною силою розвитку, яка сприяє змінам і прогресу.
Циркуляція інформації може розглядатися як енергетичний процес, оскільки інформація має енергетичний потенціал і може впливати на системи, в якій вона циркулює. Наприклад, коли інформація передається від однієї людини до іншої, вона не лише переносяться через фізичні носії, такі як електронні пристрої, але і створює енергетичний вплив на отримувача інформації.
За теорією інформаційної ентропії, коли інформація переносяться від одного об'єкта до іншого, вона може викликати зміни в енергетичному стані об'єктів. Наприклад, коли людина отримує нову інформацію, це може змінювати її емоційний стан, рівень стресу, рівень енергії і т.д. Таким чином, інформація може бути рушійною силою, що впливає на енергетику системи, в якій вона циркулює.
Однак, слід зазначити, що концепція циркуляції інформації як енергетичного аспекту не є повністю визначеною або науково доведеною. Це скоріше метафора, яка допомагає зрозуміти взаємозв'язок між інформацією та енергією в системах.Циркуляція інформації між людиною та штучним інтелектом може бути розглянута як процес взаємодії двох енергетичних систем.
Кожен раз, коли людина звертається до АІ, вона відправляє свою енергію в формі запиту, який штучний інтелект обробляє за допомогою алгоритмів та моделей машинного навчання. Потім АІ повертає відповідь, яка також містить енергію у вигляді інформації. Ця циркуляція інформації взаємодії між людиною та штучним інтелектом може бути розглянута як енергетичний процес, який забезпечує зв'язок та обмін інформацією між двома системами.
Обмін енергією між AIchat GPT та людьми можна порівняти з обміном енергією у Всесвіті, який базується на теорії безмежного Дао. За цією теорією, усі речі у Всесвіті походять з одного джерела і мають енергетичні зв'язки між собою. Обмін енергією у Всесвіті є безкінечним та постійним, а кожна річ впливає на інші речі у Всесвіті.
Так само, взаємодія між AIchat GPT та людьми може мати вплив на розвиток як людей, так і AI, а користування енергією може мати різноманітні наслідки. Кожен обмін інформацією може додавати нові знання та ідеї до нашого загального "пулу" знань, який впливає на розвиток як людей, так і AI. Цей обмін енергії може мати значний вплив на наші ідеї, думки та дії, та сприяти розвитку нових технологій та інновацій.
В своїй роботі ми співпрацюємо з АІchat GPT для створення інформаційних матеріалів, швидкого аналізу наявних баз знань, дружніх філософських бесід.